Споруди для підйому та спуску, що налічують понад сотню років, можна умовно розділити на дві групи: урочисто-парадні та практично-побутові. Перші відрізняються збільшеною шириною, плавністю підйому, оригінальними прикрасами (перила, балясини, скульптурні групи) та дорожнечею матеріалів – цінних порід дерева, каменю, кованим та литим металом. Другі розраховані суто на повсякденне використання, тому основні їх риси – надійність, компактність та простота. А в цій статті ми розповімо все про старовинні сходи як важливу частину елемента будівель.
Види старовинних сходів
Сходи в особняках, замках та маєтках – особлива категорія виробів, яка відрізняється не лише своєю монументальністю, але ще й дизайнерськими рішеннями. Моделі, що створювалися у стилі класики, рококо, бароко, ренесансу та інших, популярні та актуальні до цього дня, оскільки можуть вигідно своїм зовнішнім, незвичайним виглядом доповнити будь-яку споруду.
За старих часів перевага надавалася моделям двох типів – гвинтовим і маршовим. Останні використовувалися досить рідко в періоди Середньовіччя, коли сходи задіяли не як декоративну, а як оборонну споруду та частину загальної архітектури замку. Актуальність маршових підйомних елементів стрімко стала зростати з настанням періоду Ренесансу, де акцент робився на вишуканості, розкоші та оформленні всіх елементів усередині маєтку.
Особливості старовинних сходів включають:
- Сходинки, що чергуються, характерні для застосування в тісних просторах.
- Відкриті тятиви, які оголюють підсходинки.
- Високий рівень компактності через невеликі прорізи та споруди.
- Вузька ширина маршу, що дозволяла переміщатися вниз і вгору лише поодинці.
- Поступове декоративне прикрашання різьбленими та скульптурними варіантами.
- Поява перил як плоских опор для рук та багато іншого.
Серед сходів під старовину все ще популярні гвинтові рішення. Справа в тому, що раніше такі варіанти були найбільш безпечними з точки зору оборонних позицій. Тепер – з погляду компактності та комфорту застосування. Спіралеподібні вироби зазнали суттєвих змін, проте залишилися популярними, адже за їх допомогою можна декорувати приміщення та будинки будь-якого типу.
У давнину особливою популярністю користувалися підйомні вироби, які дозволяли отримувати доступ до прихованих приміщень, підвалів, горищ і казематів. З їхньою допомогою можна було вийти з обложеного замку, а ще – захистити його при нападі варварів чи ворогів.
Як зводили старовинні сходи
Враховуючи відсутність таких технологій, як створення монолітних конструкцій із залізобетону, довгопролітних металевих балок, зрощеного бруса, проекти парадних сходів включали в основному природні матеріали – камінь і дерево. Кам’яні споруди відрізнялися монументальністю та довговічністю, могли бути гранично простими – укладені в кладку блоки – або художніми.
Дерев’яні сходи під старовину також відрізнялися різноманітністю: від найпростіших приставних та гвинтових конструкцій до творів мистецтва, з великою кількістю різьблення та декору.
Найпростіші моделі збиралися із бруса та дощок, виконувались на дерев’яних опорних стовпах або тятивах. Складні палацові та теремні варіанти мали більш розвинену систему кріплень – на численних опорних стовпах, з кількома маршами, масивними перилами та сходинками. Для посилення використовувалися змішані конструкції – на кам’яних опорних стовпах із дерев’яними сходинками та перилами.
Старовинні підйомні елементи поділяються на дві групи:
- Парадні: парадні бетонні сходи є «обличчям» будь-якої будівлі або замку. Вони найчастіше використовувалися для прикраси приміщення, в якому розміщувалися, для привернення уваги чи демонстрації смаку власника будівлі та загального лиску;
- Чорні: вони додаткові, які задіялися для частих щоденних підйомів та спусків. Їх будували як доведеться, не замислюючись про загальний зовнішній вигляд, адже акцент робився на зручність та довговічність застосування.
Стародавніші рішення, які тягнуться корінням в античність, будувалися на так званих стилобатах – платформах, що являли собою окремо взятий набір сходинок. При цьому такі сходинки могли мати дуже великі габарити – більше двох метрів у висоту.
Ближче до Середньовіччя такі вироби будувалися так, що підйом по них здійснювався за годинниковою стрілкою. У цьому сенс не лише з погляду зручності, а й для поліпшеної оборони маєтку чи замку. Однак зустрічалися також і підйомні елементи, які закручувалися спіраллю проти годинникової стрілки: подібні варіанти можна було побачити всього в кількох європейських замках, власники яких були лівшами.
У період з 17 по 18 століття, коли в моду увійшла нова технологія обробки металу, сходи палацові отримали додаткові декоративні прикраси. Балясини нерідко стали замінювати майстерними металевими панелями із зображеними на них візерунками або панно. Трохи пізніше, в наступному столітті, підйомні конструкції звивистого типу знову стали популярними, оскільки мали більшу економію ресурсів при виробництві і місця при встановленні.
19 століття принесло з собою нові матеріали у вигляді чавуну, заліза, сталі, трохи пізніше – залізобетону. Чавунні балясини з пілястрами, металеві основи замість дерева чи бетону, оригінальні візерунки грецького чи римського типу – все це стало популярним та суттєво розширило можливості сходової декорації.
Оборонне призначення сходів
Характерною рисою старовинних рішень було оборонне призначення. Оскільки житлові приміщення (спальні власників, дитячі) у замках та старих особняках знаходилися нагорі, сходи на верхні поверхи будувалися навмисно крутими. Напрямок кута підйому в них вибирався так, щоб власники, обороняючись, відступаючи нагору, вільно діяли зброєю, а нападники були стиснуті в рухах.
За тими ж принципами вирубувалися (або влаштовувалися) кам’яні сходи, що вели до житлових, культових чи оборонних споруд.
Навіть у перебудованих особняках та старовинних монастирях, де про оборону вже не замислювалися, зберігалася первісна конструкція та напрям кута підйому.
Слід зазначити: незважаючи на виражену декоративність, більш пологі та витончені незвичайні сходи пізнього Середньовіччя, Відродження, Ренесансу, Бароко відрізняються зручною та продуманою геометрією, що дозволяє швидко переміщатися та успішно відбиватися від ворогів.
Однак багато істориків схиляються до думки, що оборонне значення сходів надто перебільшене. Замок сам по собі мав велику кількість веж і сторожових постів, що були першими рубежами оборони. Він також мав рови та інші захисні пристрої, що уберегали його власника від посягань ззовні. А тому припущення, що внутрішні компоненти центральної будівлі могли служити для оборони, може бути помилковим.
При облозі замку чи присутності всередині ворога, ведення бою ускладнювалось: не так просто розмахувати мечем або списом у вузькому, обмеженому просторі. При чому як захисникам, так і нападникам. А тому історики відзначають, що теорія про напрям і кут нахилу, поворот за годинниковою стрілкою цілком може бути хибною.
Сходи при тому могли задіяти як елемент затримання противника. Зважаючи на їх невеликі габарити і вузькість, де переміщатися могла тільки одна людина, це дозволило б уповільнити ворога, а ще там, де прохід розширювався з виходом на балкон, терасу або житлову площу, надати йому несподіваний прийом.
А у нас ви зможете замовити сходи парадні на будь-який смак та дизайн, порадившись із нашими фахівцями!
